Новий закон про ВПО змінює правила для переселенців: цифровий облік, пенсії, виплати за повернення

Цієї осені в Україні почне діяти новий закон про внутрішньо переміщених осіб, який фактично перезавантажує систему, що працювала з 2014 року. Замість формальної прив'язки допомоги до самого статусу ВПО держава має перейти до оцінки індивідуальних потреб людини, цифровізації обліку та стимулювання інтеграції в нових громадах.

Для мільйонів українців, які роками живуть далеко від місця свого походження, це означає зміну самої логіки взаємодії з державою. Людині більше не потрібно щоразу доводити факт свого переміщення, а інформація про її статус, місце проживання та зміни в життєвих обставинах буде зберігатися в Єдиній інформаційній базі. Окремо закон закріплює гарантії щодо пенсій, змінює правила обліку дітей, народжених після переміщення батьків, встановлює нові підстави для припинення статусу ВПО та багато чого іншого.

"Загальна оцінка з юридичної точки зору позитивна, бо фактично ми можемо сказати, що до цього діяв закон про ВПО, прийнятий у 2014 році, а зараз відбувається його перезавантаження", - зазначила в коментарі "ОстроВу" юристка "Донбас SOS" Богдана Казначеєва.

За її словами, принципова новація полягає саме у зміні філософії державної політики.

"Цей закон дає нам можливість зрозуміти, що держава переходить до іншого підходу. Мені дуже сподобалося, що в більшості матеріалів, які я бачу на цю тему, зафіксовано: раніше ВПО - це довідка, а зараз ВПО - це повна система від моменту виїзду з небезпечної зони до поступового надання допомоги з урахуванням індивідуальних потреб. Комусь потрібно житло, комусь - матеріальна допомога, комусь - консультації", - підкреслила вона.

Новий Закон України №4924-IX "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"    набуде чинності 22 жовтня 2026 року. До цього часу Кабінет Міністрів має ухвалити низку підзаконних актів, які й визначать конкретні механізми виплат, житлових програм та обліку.

Від довідки до електронного кабінету

Одна з найпомітніших змін - новий підхід до обліку ВПО. Замість паперової довідки та необхідності щоразу підтверджувати обставини переміщення держава переходить до цифрової системи: історія кожної ВПО зберігатиметься в Єдиній інформаційній базі даних.

"Змінюється сам підхід до обліку внутрішньо переміщених осіб", - зазначає юристка Богдана Казначеєва.

За словами експертки "Донбас SOS", одна з головних переваг нової системи полягає в тому, що людині не доведеться повторно підтверджувати вже встановлений державою факт її переміщення.

"Тобто якщо держава вже встановила факт проживання людини на відповідній території та взяла її на облік, повторно підтверджувати факт проживання на території, з якої вона перемістилася, не потрібно. Замість довідки внутрішньо переміщеної особи закон передбачатиме витяг з Єдиної інформаційної бази даних", - пояснює вона.

На практиці це має вирішити проблему, з якою переселенці стикаються роками. Людина могла виїхати з одного міста ще у 2014 році, кілька разів змінити місце проживання в Україні, але при черговому переїзді знову стикатися з необхідністю підтверджувати свою історію.

Богдана Казначеєва наводить показовий приклад: людина виїхала з Донецька до Дніпра, прожила там 10 років, а потім вирішила переїхати до Києва. За старою логікою їй знову потрібно було звертатися до ЦНАПу та підтверджувати попередні обставини переміщення.

"Після 22 жовтня держава обіцяє, що це все буде зафіксовано в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб", - говорить вона.

Паралельно запроваджується електронний кабінет ВПО, через який людина зможе бачити інформацію про себе та свою родину.

"Буде електронний кабінет внутрішньо переміщеної особи, в якому фіксуватиметься вся необхідна інформація про цю людину або її родину. Все поступово переходитиме в електронний формат", - зазначає Б.Казначеєва.

Ще одна важлива зміна - обмін даними між державними органами. У перспективі ВПО не повинна буде самостійно повідомляти кожну установу про зміни у своїх обставинах: необхідна інформація передаватиметься між державними системами.

"Йдеться про цифровізацію та обмін даними між державними системами. Завдяки цій єдиній інформаційній базі державні структури за внутрішніми протоколами обмінюватимуться інформацією. Сама людина у своєму електронному кабінеті бачитиме цю інформацію", - пояснює юристка.

Наприклад, якщо певні зміни впливатимуть на право людини на соціальну допомогу, відповідні дані зможуть передаватися між державними системами. При цьому ВПО має бачити результат такого рішення у своєму електронному кабінеті.

"Сама внутрішньо переміщена особа у своєму електронному кабінеті бачитиме, що допомогу призупинено і з якої причини", - каже Богдана Казначеєва.

Ще одна зміна стосується строку, протягом якого ВПО має повідомити про зміну місця проживання. Зараз на це відводиться 10 днів, а після набрання законом чинності цей строк збільшиться до 30 календарних днів. Такий самий строк передбачений для повідомлення про повернення до покинутого місця проживання. Конкретний порядок такого повідомлення має визначити уряд.

Водночас перехід на цифровий облік не означає, що раніше видані довідки ВПО втратять чинність. Вони залишатимуться дійсними, тому спеціально переоформлювати їх після 22 жовтня не потрібно. Новий витяг з Єдиної інформаційної бази даних можна буде отримати в електронній або паперовій формі, причому обидва варіанти матимуть однакову юридичну силу.

Закон також додає нові підстави для скасування статусу ВПО, які діятимуть автоматично - без окремої заяви від самої людини.

Автоматично втратити статус можна буде у трьох випадках: тривале перебування за кордоном (за наявними даними - понад 90 днів поспіль або понад 180 днів сумарно протягом року), неповідомлення про фактичне повернення до покинутого місця проживання та офіційна еміграція на постійне місце проживання за кордоном.

Що зміниться у виплатах, пенсіях і житлі

Новий закон змінює не лише порядок обліку ВПО, а й сам принцип надання державної підтримки. Замість однакового підходу до всіх переселенців передбачається оцінка індивідуальних потреб кожної людини.

"Закон намагається перейти до підтримки залежно від реальних потреб ВПО. Тобто буде індивідуальна оцінка щодо кожної внутрішньо переміщеної особи", - пояснює Богдана Казначеєва.

За її словами, сам статус ВПО не означає, що всі переселенці мають однакові потреби. Комусь передусім потрібне житло, комусь - матеріальна допомога, а комусь - інші соціальні послуги. Тому й підтримка, за задумом нового закону, має визначатися з урахуванням конкретної ситуації людини.

Окремий блок нововведень стосується пенсійного забезпечення. Новий закон прямо забороняє встановлювати для ВПО додаткові чи відмінні від загального порядку вимоги при призначенні, виплаті чи перерахунку пенсій.

"Для осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, умови призначення, виплати, перерахунку пенсії або переведення на іншу пенсію не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, що обмежують реалізацію або звужують зміст їхнього права на пенсійне забезпечення", - йдеться у статті 16 нового закону.

Держава також має вживати заходів для погашення заборгованості з пенсійних виплат перед переселенцями.

"Однак це не означає, що після 22 жовтня будуть повернуті всі заборгованості. Але водночас у досудовому і судовому врегулюванні пенсіонер уже може брати за основу цей закон і посилатися на те, що Пенсійний фонд повинен зробити все можливе для повернення цієї заборгованості", - пояснює юристка.

Окреме місце в новій системі підтримки займає житлове забезпечення:

1) створюється Єдина інформаційно-аналітична система об'єктів нерухомості для переселенців;

2) ВПО зможуть переглядати доступне житло (комунальне житло, місця тимчасового проживання, гуртожитки) на інтерактивній мапі з фотографіями та описом умов і подавати заявки онлайн;

3) законодавчо врегульовується статус місць тимчасового проживання - модульні містечка, гуртожитки, готелі та інші приміщення, придатні для тимчасового розміщення;

4) для визначених урядом категорій ВПО проживання у житлі для тимчасового проживання не обмежується строками безоплатного користування протягом дії воєнного/надзвичайного стану та ще шість місяців після його завершення.

Зазначимо, що саму базу об'єктів нерухомості й порядок формування фондів тимчасового житла ще належить наповнити підзаконними актами.

Діти, громади і повернення додому

Ще одна принципова зміна стосується того, як держава визначатиме місце ВПО у громаді, де людина фактично живе. Закон передбачає, що для реалізації своїх прав внутрішньо переміщена особа вважатиметься такою, що постійно проживає за адресою свого обліку.

Це важливо для тих, хто роками живе в іншій громаді та фактично вже побудував там своє життя. Фактично закон закріплює підхід на право ВПО брати участь у вирішенні питань місцевого значення нарівні з іншими жителями громади. Тобто переселенець має розглядатися не просто як людина, яка тимчасово перебуває в громаді, а як її повноцінний мешканець.

За словами Богдани Казначеєвої, це є частиною загальної зміни підходу до ВПО - від тимчасового перебування до інтеграції за місцем проживання.

"Наприклад, людина виїхала з Донецька у 2014 році і зараз проживає у Дніпрі.  Держава буде намагатися робити все можливе, щоб людина не відчувала себе так, що вона має довідку внутрішньо переміщеної особи і має відповідний статус. Вона має інтегруватися в громаду і вважатися повноцінно інтегрованою в неї. Тобто вважатиметься, що вона там проживає і не потребує якихось додаткових потреб порівняно з людиною, яка народилася в цій громаді", - пояснює юристка.

Окремо закон врегульовує питання дітей, які народилися вже після переміщення їхніх батьків. Така дитина не набуватиме статусу ВПО автоматично лише через те, що її батьки є внутрішньо переміщеними особами. Водночас під час визначення потреб (наприклад, фінансової допомоги на проживання) сім'ї держава має враховувати народження дитини.

"Дитина, яка народилася у батьків, обидва чи один з яких є внутрішньо переміщеною особою, після переміщення батьків чи одного з них не вважається внутрішньо переміщеною особою в розумінні цього Закону. Держава забезпечує підтримку внутрішньо переміщених осіб з урахуванням факту народження дитини (дітей) після внутрішнього переміщення таких осіб", - йдеться в тексті закону.

Ця норма, за оцінкою юристки "Донбас SOS", може стати однією з найбільш дискусійних під час переходу на нові правила.

"Я думаю, що це буде один із найспірніших моментів, тому що ми маємо багато сімей, де діти народилися вже після переміщення, але не всі встигли оформити на них довідки", - зазначає Казначеєва.

Юристка радить батькам, які ще не оформили дитині відповідні документи, зробити це до 22 жовтня.

"Бо після 22 жовтня 2026 року це питання, на жаль, вже не можна буде врегулювати. Дитина, з логіки держави, народилася вже після переміщення. Тому довідка внутрішньо переміщеної особи їй не належить. Але всі пільги та види допомоги - ця дитина повинна враховуватися у складі сім'ї. Логіка така. Але як саме "розпакують" цю тему, ми побачимо з низки підзаконних нормативно-правових актів після 22 жовтня", - зазначила вона в коментарі "ОстроВу".

Водночас держава закладає в новий закон не лише механізми адаптації та інтеграції, а й окремий напрямок - підтримку добровільного повернення людей до місць їхнього попереднього проживання.

Закон передбачає можливість надання одноразової допомоги ВПО, які добровільно повертаються додому. Конкретний механізм цієї виплати поки не визначений: невідомо, яким буде її розмір, хто матиме право на допомогу, як підтверджуватиметься факт повернення та який орган здійснюватиме виплату.

"Саме слово "добровільне" тут ключове. Ми не можемо говорити про примусове повернення. Але на рівні закону вперше з'являється такий окремий фінансовий інструмент підтримки на повернення. Але зараз невідомі механізми його практичної реалізації щодо добровільного повернення до покинутого місця проживання", - говорить юристка.

За її словами, така допомога може стати інструментом підтримки людей, які після деокупації захочуть повернутися до своїх громад. При цьому йдеться не просто про зміну статусу території, а про створення умов, за яких повернення справді буде безпечним і добровільним.

За словами Богдани Казначеєвої, механізм одноразової допомоги за добровільне повернення закладається законом як інструмент на майбутнє - на випадок, якщо після деокупації та зміни статусу територій люди отримають можливість безпечно повернутися додому.

"Це вже не тільки юридична точка зору, а й психологічна - підтримка, моральна і фінансова, від держави, коли людина повертається на деокуповану територію. Крім того, після зміни статусу території ці місця повинні оживати. І держава таким чином зацікавлена стимулювати громадян до повернення", - зазначає юристка.

Таким чином, новий закон фактично описує весь цикл внутрішнього переміщення - від адаптації людини після евакуації та її інтеграції в новій громаді до можливого добровільного повернення і реінтеграції після відновлення безпечних умов.

Закон є, але система ще не готова

Попри те, що новий закон уже ухвалений, значна частина його положень поки не має чіткого механізму реалізації. Документ передбачає, що ці деталі має визначити Кабінет Міністрів у підзаконних актах. Від цього залежатиме, як на практиці працюватимуть нова система обліку ВПО, індивідуальна оцінка потреб, житлові механізми, обмін даними між державними системами та допомога за добровільне повернення.

За словами Богдани Казначеєвої, саме велика кількість питань, які закон залишає на розсуд уряду, є його головним недоліком.

"Єдиний недолік цього закону, як я його бачу, - що на цьому етапі велика кількість питань фактично передана Кабінету Міністрів. Тобто сам закон встановлює принципи і гарантії, але розпакування їх у цьому законі вирішили не робити", - зазначає юристка.

Часу на підготовку нових механізмів залишається небагато. Закон набуде чинності 22 жовтня, і до цього уряд має ухвалити нормативні акти, необхідні для його реалізації. Водночас Богдана Казначеєва очікує, що до цієї дати будуть врегульовані принаймні основні питання - робота Єдиної інформаційної бази ВПО, обмін даними між державними системами, пенсійне забезпечення та житлові механізми.

А ось із новими механізмами, які потребують більш детального опрацювання, можуть виникнути затримки. Насамперед це стосується одноразової допомоги ВПО у разі добровільного повернення.

Окремо юристка Богдана Казначеєва радить ВПО заздалегідь подбати про електронний ключ. Він може знадобитися для авторизації в майбутньому електронному кабінеті, хоча остаточний порядок доступу до нього ще має бути визначений.

"Поки є можливість, поки немає проблем з електропостачанням, я б рекомендувала внутрішньо переміщеним особам отримати цей електронний ключ, щоб уже мати можливість заходити в електронний кабінет", - резюмує юристка.

Таким чином, новий закон справді змінює підхід до ВПО: від формального підтвердження статусу - до системи, яка має враховувати потреби людини, її інтеграцію в громаді та можливе добровільне повернення додому. Але остаточно оцінити, наскільки ця модель працюватиме, можна буде лише після того, як Кабінет Міністрів наповнить закладені в законі принципи конкретними правилами.